- безробітний
- -а, -е.1) Який не має роботи, заробітку, не знаходить застосування своїй праці. || у знач. ім. безробі́тний, -ного, ч.; безробі́тна, -ної, ж. Той, хто ніде не працює, не має роботи.2) заст. Вільний від роботи; неробочий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.